Прощалась я уже не раз
З тобою в думах і у серці.
І крапку клала після фраз.
Чуття не піддалися смерті.
Сьогодні сніговий покров
На серце падає жіноче.
А завтра знов жура у кров,
І твої очі бачить хочу.
Та не твоя у тім вина.
Сама чуттям відкрила двері.
Засохне квітка осяйна,
В гербарій ляже на папері.
Чого бажаю? Щоби жив,
Щоб вгору-вниз ходили груди,
Історію писав-творив,
Хай навіть там мене не буде…
Любовь нам дарит только Бог и мы не выбираем. Он сам знает, когда нам что-то нужно. И как прекрасно, что любовь есть!!! Будьте Любочка, счастлива и любима, ВСЕГДА!!!