Понад полем-гаєм палахкоче ватра*,
Морозенка посох гріють промінці –
Біля ватри ж стали у почесній варті
Козаченьки-браття – славні місяці.
Морозенко кроки міря коло ватри,
Кожному по черзі посох подає –
Ви йдете, синочки, у далекі мандри
До кордонів грізних боронить своє!
Варта палахкоче, сипле золотинки,
І Чумацьким Шляхом стелить світлий дим –
Матінка рідненька розклада починки**,
Щоб зіткати свити соколам своїм.
Першого починку нитка шерстяная:
Біла-біла вовна світиться, мов світ,
Додано до пряжі мирну пісню краю –
Доброю свитина буде много літ.
А другий починок – пелюсточки сині
Рясту-першоквіту, зібрані до свят,
І співають пряжі радісні пташини –
Буде лише святість свитка соколят.
Третього починка розклада матуся,
В нім танцює Мавка, Мавці грає Лесь,
Житній колосочок поправляє вуса,
І свитині просить сили у небес.
Інший же починок – кетяги калини,
Молитви дівочі, Світла Покрова…
Затишок сімейний теплиться в свитині,
І в свитині чути Господа слова…
Тож палає ватра понад полем-гаєм,
Матінка обновки виткала синам –
Це різдвяна днина просто розквітає,
Просто щастя й миру побажала нам…
* багаття
** пряжа
09.01.2015 р
