Вернись моя білява пташко!
Ми знову будем разом жити.
О, як же важко, як же важко
В розлуці віддано любити!
Згадай, як світлими ночами
Літали в небі ми з тобою,
Як зорі сяяли над нами,
Як звало небо за собою!
Змахнувши крилами, повільно
Летіли ми у небеса!
О, як було тоді нам вільно!
Яка в ночей була краса!
Згадай все це, білява пташко.
Вернись - ми будем разом жити.
і не згадаєм вже, як важко
Було в розлуці нам любити!
