Святий пречудний Миколаю!
Як діти ми Тебе благаєм -
Сльозинки нам з очей утри,
Життю радіти научи.
А ще ми просим без упину,
Щоб Ти в біді нас не покинув -
Ми Твоє стадо, Ти наш Пастир,
Не дай нас ворогу украсти.
Допоможи нам жити чисто,
В молитвах бути, як в намисті.
Шепни для ангелів словечко,
Щоб не згубилися овечки.
Нехай від молитов Святого
Побачим правду ми від Бога,
Брехня й неправда ж хай зникає,
Мов ніч від сонця утікає.
Не треба нам багато грошей,
В достатку лиш життя хороше,
А бідних бачиш Ти відразу
І відвертаєш від образи.
В полоні й у тюрмі втішитель
І неповинних визволитель,
Коштовніший від всіх прикрас
Ти з мертвих воскресаєш нас.
А ще, як світ цей нас закрутить,
Чи занесе десь на розпуття -
Ти не даси для нас пропасти,
Воістину Святий наш Пастир.
Чи, як хвороба десь візьметься,
За гріх наш в тілі приживеться -
Тебе про зцілення попросим
Й ніколи Ти не скажеш "досить".
Немудрих завжди наставляєш,
Лінивих прикладом навчаєш.
Ти наче сходинки до неба,
Про чудо просимо у Тебе.
Убогі душами ми плачем,
Коли від Тебе поміч бачим
І люту смерть Ти відганяєш,
І в каятті допомагаєш.
Молись за нас до Бога-Трійці,
Щоб не були ми наче вбивці,
Щоб нам Господь допомагав
І розуму нам додавав.
Хай всі, хто молиться Тобі,
Не будуть в ворога, в пітьмі
І ми в житті не будьмо кволі,
Бо є у нас СВЯТИЙ МИКОЛА!