Запорошив все навколо білий сніг, сніг,сніг...
Липнуть сніжинки до лиця, до долонь, до ніг,
Не видно ні будинків, ні машин, ні доріг,
Лиш лине звідусіль дитячий щасливий сміх...
Закутала зима в свій ангорський пуховик,
Так тепло і затишно...Чай і мамин пиріг
З вишнями...Такий смачний...Промайнув літа лик,
Метеликів яснокрилий політ, час пробіг...
Та в серці моїм, бій битви до кінця не стих,
На колись медових вустах німий тільки крик!..
Як там наші захисники ? В душі щем і гріх,
Що ми в теплі...А на них" гради" летять згори...
Тримайтеся, ми держимо за вас кулаки,
Молимося, щоб ви всі вернулися живі,
На вас чекають діти й стривожені батьки,
Обійми коханих і ці серця не черстві.
Сніжинки спадають мерзлим квітом до землі,
Радіють тому дійству дорослі і малі,
Чекають, що , ось скоро прийдуть чарівники
Й зникнуть наші вороги, як ті сніговики...
Боже допоможи!!!
Дякууууууууууууууууууууууюююююююююююююююю!!!Тримайтеся, ми держимо за вас кулаки,
Молимося, щоб ви всі вернулися живі,
На вас чекають діти й стривожені батьки,
Обійми коханих і ці серця не черстві.
Миру нам!!!