Посидь зі мною за чашкою чаю.
Так тихо в каміні згорає нудьга.
Ми любимо, терпим, жалієм, кидаєм...
Досип собі цукру...а може вина?
Сьогодні надворі прощалося літо.
І ніби повітря налилось добром.
І ніч застелила блакить оксамитом.
І з нами камін поділився теплом.
Ще трошки і ранок - збиратись, спішити,
Шукати щось варте, терпіти людей...
Посидь ще хоч трошки, я люблю ці миті,
Коли ніч без сну перходить у день.
