Як солодко і легко вікувати,
Й самим собою дуже втішно бути,
Коли цукрова сніжно-біла вата
У голові, замісто сірої отрути.
І на тому охайному горищі
Царює спокій та порядок повний,
Нема його нічого в світі вище,
Тому й господарю так добре, безумовно.
Ніщо не копошиться в тій коробці,
Не лізе із клітини хижим змієм.
Дівчата раді і веселі хлопці,
Як з цукру ватою розжитися зуміють.
Життя вперед само тебе посуне
В твоє майбутнє світле і чудове,
Коли за хвіст ти ухватив фортуну,
Коли ти з перших пелюшок ватноголовий.