Так хочеться до променів сонця дістатись
Небесною, дощовою водою вмиватись.
У хмарах білосніжних з сонцем погратись
З веселкою кольоровою ніжно цілуватись.
Щораз на незвідану землю озиратись
і до земних істот щиро усміхатись.
До їхніх пригод та проблем уважно прислухатись
В їх прості серця та щирі душі закохатись.
До мови матінки-природи та гармонії привчатись.
Із цим дивосвітом я не хочу розставатись.
І мрію я на зачарованому вітрові гойдатись
Та серед небесної, чарівної блакиті прокидатись.
Із зорями та місяцем щоночі вітатись
У мареві туману частенько милуватись.
У вихрі думок понад хмари піднятись
І в цьому житті я перестану боятись.
