"А я прийшла і кинула свій плащ"
Давно хотіла таку я строчку написати.
Тепер я музі — найжорстокіший палач!
Тепер не хочу ні творити, ні стогнати.
Мої вірші— лиш жалюгідні крики.
Себе би прокляла, якби лише могла.
Клянуть мене святі цнотливим ликом.
А я в вині погрязла і в смачних гріхах.
То я безбожниця ? чи може я помру ?
Або у пеклі я варитимусь довіку ?
Мені нас.рати. Чесно. Я стерплю,
Якщо потрібна я СВОЄМУ чоловіку
