Чи є на світі промінь надії?
Якщо є, то що він зуміє?
Тоненький, ніжненький світить з небес,
Не даючи надії на прогрес.
За сірими хмарами, десь вдалині
Сидить сонце, мов в засланні.
Від вітру, тіні, смутку,
Цей промінь зникне, піде хутко,
А тей хто хмари розігнати зуміє,
То все тепло і любов душі зрозуміє.