А знаєте, так швидко летить
час.
І ніби ми є й водночас немає
нас.
Та не буду, та не хочу про
сумне,
Бо радісно мені, бо радує
мене,
Що не зважаючи на все,
зібрались,
І таке відчуття, ніби не
розлучались.
Хоч завтра знову різний
маршрут,
Але сьогодні…сьогодні всі
тут:
Такі неймовірно красиві
І до безмежності щасливі,
Такі усі цікаві, бо всім усе
цікаво,
І все йде від душі й звучить
ласкаво.
Хоч не рідні, та ніколи не
назву чужими,
Бо чимось подібні й
залишимось такими,
Бо спільні спогади ваші й
мої,
Бо ми просто…просто свої.
