Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Наші втрати - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Окра_76, 15.07.2014 - 09:22
Ви добре вловили суть тих перспектив, які відкриває перед нами страшна війна. Мені, як дитині війни, дуже хотілося б, щоб в моєму житті, в житті моїх дітей та онуків війн не було ніколи. Та ось вона прийшла, і, як це не прикро, а той варіант, про який написали Ви (а саме, що це "чаша", яка "не заповниться ніколи"). Так, це випробування для всіх нас надовго, а враховуючи характер сусідів, котрі нас прагнуть "визволити", то цілком можливо, що й назавжди... Гірко це усвідомлювати, але це так. Єдиний спосіб вистояти і вижити поруч з таким сусідом у нашої України - це зробити все і навіть більше, щоб наші Збройні Сили стали настільки могутніми, що жоден агресор не наважився б на нас нападати. А на цей день Росія "на правах сильного" тисне на нас, і продовжуватиме доти, доки не настане час, коли на силу знайдеться ще більша сила. Дай Вам Бог, щоб Ви дожили до таких часів!
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Я також не поділяю оптимізму тих, хто вважає, що війна скоро закінчиться. Ворог надто чисельний, агресивний, вважає себе ображеною стороною і тому ні перед чим не зупиниться. Часом здається, що помогти Україні може тільки чудо.
MiShura, 26.06.2014 - 10:46
Будемо сподыватися, що врешті заповниться. В українських фантастів Громова і Ладиженського (Олді) є така думка: герої гинуть тут, щоб оберігати нас з неба Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я теж намагаюсь так думати, коли когось втрачаю. Дякую.
Лелека, 24.06.2014 - 23:23
Добре запитання До всiх i влади. Добре заклинання Припинити втрати. Всi повиннi зупинитись, Та виконати заповiдь Хреста. Лелека. Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Андрію--всі про це думають.
Ніла Волкова, 18.06.2014 - 12:29
Бездонна та страшна чаша війни, люба Вікторіє!Та хочеться вірити в силу людського розуму... З теплом і надією Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зло розвивається за своїми законами, на жаль...
Максим Тарасівський, 16.06.2014 - 23:30
І знову дуже добре. Я б дещо підправил заради благозвучності: замінив би "Нам призначена — глибока чи безмірна? Скільки душ її наповнити повинно?" на "Скільки ще в її небачені глибини Душ відправлять каравани безневинних?"
Галя Костенко, 16.06.2014 - 23:15
Актуально, глибоко, поетично, сердечно. Так, кожна втрата б"є глибоко по серцю. Така у нас нині лірика...
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, така лірика.Дякую за оцінку, Галю. |
|
|