Коли в очах огонь погас,
Та свічка й досі тліє.
Відколи ніч накриє нас –
Залишиться лиш мрія.
Коли тобі здається все,
Фінал твого сюжету,
А думка знов і знов несе
Тобі нові сонети.
Коли ідей уже нема,
І висохло чорнило,
Коли ти думаєш: «Дарма,
В бою не знайдеш силу!»
Коли увесь твій білий день
На тебе йде війною,
Тоді лише жага до змін
Зостанеться з тобою.
Тобі кортітиме іти,
Та ба, навіть летіти.
Вже досить спокій стерегти –
Вже час усе змінити!