Здіймаюсь на Парнас, мов на Голгофу;
В легенях вітер, у очах вогонь.
Слова за мною вишколились в строфи,
В міцному обручі сталевих скронь.
Гора висока, мудрості святиня,
З-понад висот мене гукає в путь,
А в голові єдина думка лине:
"Чи стане сил руками зір сягнуть?"