Ми відкриваємо мрії наголо,
Людям що душу продали.
Серце співає сумне тихе соло,
Бо в нього святе усе вкрали.
Люди бездушні не вміють відчути,
Не знають кохання, не вірять добру,
Та всі хочуть щасливими бути,
Продаючи душу свою.
Продав ти. І що? Де щастя безмежне?
Сховалось? Забулось? Кудись утекло?
Щастя далеке від душ світлих залежне,
Як у серці темно, як зникло добро,
То і щастя не буде в людини такої,
Не буде у неї життя на землі,
Їй Бог дасть долі, та злої,
А люди назавжди проклянуть її.