Колись горів вогонь в серці моєму..
І били іскри з нього прямо в очі..
Знайшов собі одну лиш я проблему,
І через неї мав безсонні ночі..
Я дівчину зустрів, ще й в не найкращий час..
Вона мене змінила поглядом за раз..
Життя моє уже не буде як раніше..
І світ навколо наче став тихішим..
Померло все і не залишилось нічого..
Чорний вогонь горів окрай дороги..
Міста стояли дикі і холодні,
Цілком порожні, не так як сьогодні.
І небо було сіре, не яскраве.
Це все було заради гри, забави..
І грав уже не я, а грали мною..
Не як у шахи - як на полі бою.
Як на війні.. Стривай.. Війна - моя стихія!
Миттєво відродилася в душі надія.
Мозок отямився, і серце зупинилось.
На демона обличчі посмішка з'явилась.
Очі червоні - кольори яскраві,
Річка широка, та є переправа.
Берег чужий, і ось мій перший крок.
Потрібно дати дівчинці урок.
За те, що зрадила, за те.. що не любила.
Кохання є і справді страшна сила.
Та той, хто одинак в житті постійно,
Протистояти може їй спокійно.
Хоч я програв той бій, та не війну програв.
Стратегію атаки довго вибирав..
Терпів, страждав, можливості чекав,
І постріл вийшов влучний, так і знав.
Пройшло з тих пір часу не мало..
Життя на своє місце знову стало.
Та ідеально все ніколи не буває.
Виявилось, сюрприз мене чекає..
І знову вогник запалав..
Іскра пробила в серці знову..
Демон почав із янголом розмову..
Янгол лиш посміхнувсь, нічого не сказав..
