Ти була однією з тих, хто не вірив у прикмети,
Намагалася чітко відокремити правду і брехню,
Читала про подвиги, друкувала власні декрети,
Сама ж боялася темряви та вогню.
Ти створила власну ідеологію,
Написала багатотомник про віру і прагнення,
Я ж з народження складав хронологію
І розповів тобі про власні досягнення.
Ти стала символом епохи, повела за собою мільйони,
Обіцяючи людним масам хліба й вистави,
Я ж підняв на революцію свої нейрони,
Маючи на це рішення власні підстави.
Ти була прикладом для поколінь,
Домоглась поклоніння і споминів,
Я ж залишив по собі докір чужих сумлінь,
І людей як окремих феноменів.
Ти занесена в підручник з історії
Як засновник новітньої Гіпербореї,
Я - це вірші, як круті траєкторії,
І кілька вазонів в оранжереї.
Ти - це вірші,
Це слова, що століттями втрачені,
Це тихі луги, це квіти й птахи,
Це ліси, що ніким ще не бачені,
Це крики, це постріли, смерть і війна,
Це все, що боїшся отримати,
Ти - це краса, ти гора камяна,
Ти птах і його не утримати,
Це кулі це біль, це дорога назад,
Це мрії, що були обірвані,
Я - це лиш дві половини життя,
Що навіки тобою розірвані,
Це вибух, це кров, це стоси віршів,
Це твої прохання і помилки,
Я це рядки, це усе, що хотів,
Усе, що сказав тобі подумки,
Та ти не з тих, хто вірить у казки,
Та ти не з тих, хто пише мемуари,
У тебе власні кольори й мазки,
У тебе чари...
Твоя душа не схильна до жалю,
Твоя душа не вірить у майбутнє,
Але як тільки вчує десь "люблю",
Стає вона поважна та могутня,
У тебе вдома сотні барикад,
У тебе вдома власний Че Гевара,
І ти, як жінка, любиш шоколад,
Для всіх ти вже не геній, а нездара.
ID:
500744
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 23.05.2014 13:04:21
© дата внесення змiн: 23.05.2014 13:04:21
автор: Amastermas
Вкажіть причину вашої скарги
|