(в честь пам’ятних днів 14.03.1899 – 14.05.1924)
Як цвіт травневий життя буяло,
Палало світло в твоїй душі,
Та зла хвороба в заваді стала,
Погасло серце…Слід на межі…
Ти прагнув волі своєму роду,
Сьогодні слово твоє живе.
Боровся гідно за свободу,
Молитву щиру до Бога слав.
Таке коротке,та повне змісту
Життя злетіло, як журавель.
Прикрасив ім’ям своїм Рогізну,
Свою колиску,душі купель.
Горіло серце любов’ю щиро,
І діток вчив шанувати край,
Як вірний Син ,страждав за Україну,
За Буковину « прабатьківський рай».
Твоє перо ,як налаштунку струни,
Невпинно душу лило на папір,
Зганьбить хотіли слово,та даремно,
Собі залишили той «Пролетарський дзвін».
А ти дзвонив у вільні дзвони серця,
І небо помогло через роки,
Твоє правдиве слово нам донести,
З не стомленої юної руки.
Ти завжди цвітом будеш в душах наших,
Як Син - що волю здобував пером,
Нехай ніколи пам'ять не погасне,
Про твоє слово ,що запалює любов.
11.05.2014р.