Каменем тріснуло десь у долині,
Гарматою гримнуло в полі і лісі –
І неба зчорнілися брівоньки сині,
І горобці причаїлися в стрісі.
Диха поривисто, свіжо, вільготно,
Зірвало листок скучерявлений сонцем
І захитало берези скорботні –
Та ще потемніли в тривозі віконця.
Кардіограма сліпуча прошила
Темносвинцеві напатлані хмари –
Десь вдарила грому могутня стосила…
Лиш тиша відлічує серця удари.
Застукотіли дощинки ритмічно,
А листя дощинкам щасливо співає…
Щастя листочків таке безграничне
У музиці крапель над спрагненим краєм.
