мій рок вже кайфу не приносить
моє життя мене гнобить
мій світ - то ворогам на користь
бо вже побули всі у нім
і прикрість долі не поможе,
і дотик щастя пролетить
моє кохання не пригоже,
на варті НЛО стоїть
не знаю я усе на світі
обмежена суспільством диким
і кислота в моїй душі
давно давно обняла камінці
не жалість огорта щоночі,
не сльози, бо щось там болить
мене карають лише очі
бо радість потухає в мить
забути хочу, хочу вмерти
лиш раз дається це життя,
а з боку виглядає надаремно,
бо нитки зверху тягнуть вниз
мій рок вже кайфу не приносить
і ніч під музику не та
гріхом я людям не поможу,
хоча ніхто не говорив...
