Нема нічого кращого як ніч
Не намагайся навіть зрозуміти
Чи намагайся
Вікна
Віч на віч
На них гербарій завторішніх квітів
Відбитки пальців плавлять лід до скла
Ламаються надніжні візерунки
Ти не повіриш я таки змогла
Відчути смак
Найвищого ґатунку
З зимою в нас взаємна нелюбов
Та ти подумай дивиться й не кліпне
Їй цьогоріч загляну в очі знов
І знов здивуюсь тим що я потрібна