Котить колісниця понад полем-гаєм –
В золоті колеса, і сама палає,
Та й візник нівроку – промениста різка,
Коні ж норовисті: мчаться низько-низько.
Трішки понад полем, трішки понад гаєм,
Брикнули в ярочку – і коней немає,
Лише колісниця ще з ярочка світить –
Захід червоніє, рум'яніють віти.
Безліч діамантів, сніг що фарбували,
На ставку рубіном аж під вечір стали –
І рибалки тихо сунуться із льоду:
Жаль рубін кришити у студену воду.