Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Sep Ventus: Мой вечный сплин - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сабріна, 24.02.2014 - 01:24
"Бог устал нас любить" (Сплин). Но мы должны верить и любить ... хотя бы себя. P.S. В моем сердце тоже играет Сплин... Sep Ventus відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да. Без веры и любви было бы тяжело, и совсем не интересно.
Н-А-Д-І-Я, 22.01.2014 - 12:12
Неважко знайти незабудку.Та як же її зберегти? Оту, що врятує від смутку, Залишиться поряд завжди. Ромашкою можете звати, Оту, що подарить любов. От тільки в теплі, щоб тримати, Не йти, щоб на пошуки знов. Бо перша любов - це від Бога, А інші - лише міражі. То ж першу тримайте якомога, Бо вибір не має межі... Пробачте, якщо сказала щось не так... Сергій Ранковий, 22.01.2014 - 00:08
**** Чоловічий сум ****Він мовчки сидів у вікна, На дворі гули хуртовини Лапатого снігу, хура Зривала із серця надію, Надію на краще життя, Надію на зламані крила, А може так краще, дарма, Він думав, я цуциком нию. Життя візерунки криві, Малюють на склі автостраду, Якою чи варто іти? Навряд, Але іншу не знаю, Дорогу, що тягне буття У край неймовірного смутку, Знайти б мені ще незабудку, Та прийде чи знову весна? |
|
|