знову залито розмиту молитву,
знову клубочиться роз'ятрений дим
залиш ти мені хоча би субтитри,
коли ти ідеш, кіно виходить німим
коли ти ідеш, тиша моя на грані
літає в канонах промоклих ідей,
пульсують і ниють порожні тумани
та обрієм висне ще один день
коли ти ідеш, картини мої із воску,
ті що сарказм малює на грані "чекай"
зрештою, знаєш, все не так просто,
краще не йди, залиш обіцяний рай.