В Раді знов зривають голос депутати,
Їм в державній мові вже не досить слів,
Зразу дві державних мови хочуть мати,
Й галасують, не шкодуючи чубів.
Нізвідкіль з’явився спритний депутатик,
На трибуну, мов на панцерник, заліз:
- Та навіщо вам оті пусті дебати?
Пропоную всім конкретний компроміс.
Українська і російська нас розколять,
Історично дуже спірний тут момент.
Пропоную вам державним узаконить
Найживучіший азаровський акцент.
І під куполом верховним знов лунає
Суржомарення державних діячів.
Маячні такої розум не сприймає,
Краще б кожен один одному свистів.
Засвистали б козаченьки між собою,
Хоч не чути було б їхніх матюків,
Не знущавсь ніхто б над мовою святою
І про інші мови більше б не свистів.