В душі горить вогонь надії,
І вабить всіх своїм теплом,
Коли терпіння ледве тліє,
То віра захистить крилом,
Я чую радість тихим ехом,
Кресалом серце б'є в зірки,
Любов порадує сонетом,
А вітер з свистом гне гілки,
Лиш місяць світить на дороги,
Та сліпить всіх, хто йде по ним,
Я ж цілий вік чешу пороги,
І бачу світ вогнем в вікні,
Душа в степу сидить й палає,
А розум спить в промінні слів,
Знаходить той, хто в ніч блукає,
І бачить світ скрізь призму днів,
Своя любов лікує рани,
І ніч - буття прекрасна мить,
Коли тримають за кайда́ни,
А серце просить вік не тліть.