Сороки говорили солов’ю,
Твій спів нудний, пустий та непотрібний,
Якщо у творчу прагнеш ти сім’ю,
То срібні струни заміни на мідні.
Додай в пісні розпусного вогню,
Забудь тональність, рими та розмірність,
Під фонограму лий любу дурню,
Та тільки не співай про честь та гідність.
Їм посміхнувшись мовив соловей,
Ціную вас, напущенні сороки,
Та я пісні співаю для людей,
А ви ідіть на всі чотири боки.
