Іванові Скрипалю*
Прийшов у світ ти з милої Сумщини,
З забутих Богом, тихих Скрипалів
Разом з гіркотним димом Батьківщини,
Що линув ще тоді від москалів...
Було це наче так давно й недавно
У Вічність часу невловимий лет...
Чи пам'ятаєш альма-матер, Йване?
Чи в пам'яті ще юності сонет?
Чи в пам'яті ще ті студентські збори,
На котрих ми у вірності клялись
Тропі Бруно, Сократа, Піфагора,
Де долі наші надовго сплелись?
Чи в голові ще наші «гречкосії»,
Дівчата наші вірні, чарівні;
Коханий наш зелений Голосіїв,
І ночі солов'їні на рівні?
...Пройшли роки, та не злиняли очі
Таке ж високе, ще світліш чоло
І стать міцна – спасибі, аве Отче!
Немов десятків літ і не було.
Прорив твій в ХХІ вік сміливий
І впевнена, без відступів хода.
Як вчений – до зухвалості щасливий:
Гранітних віх вже не знесе вода!
Ще довго в нас твоїм стовпам стояти –
Вченням про СНІД, мікопатогенез!
"Чаклунським кулям"* ще не раз стріляти
По чинниках хвороб, творцях невірних тез!
Та ми чекаємо нові перлини
Нехай не бліднуть барви у пера!
Ще не відлинув ключ твій журавлиний,
Ще не курличе осені пора.
Мій келих за здоров'я ювіляра
Наповню я і висушу до дна!..
Щоб думка про значну людину – не фігляра
Була б на всіх одна!
11.03.1999
____
*Колишній заступник директора
Інституту мікробіології і вірусології
НАН України доктор біологічних
наук професор член-кореспондент
Національної академії наук України.
**Термін вперше ввів у вжиток
німецький вчений нобелівський
лауреат з медицини Пауль Ерліх.
Доєднуюсь!За здоров"я ювіляра! 
Низенько кланяюсь
