На мить спинися, озирнись;
Для тебе листя шелестить,
Тобі на вухо світ кричить.
Розчинившись з вітром у думках,
Пліч-о-пліч з ним літати по дахах,
І з морем битись "на ножах".
Втопитись в морі, стати морем,
Сльозами з берега убитих горем;
Чекати сонце, як учора.
Плавати із хмарами за обрій,
І стати душам причалом мрій;
Звестись дощем на землю в буревій.
Краплиною упасти в руки,
Стерти біль з душі і муки;
На серце падати, у нього стукать.
Вплестись корінням в землю, плоть,
І кроною мандрівника прикрить;
Вітер стримати, і вік прожить.
Стати сонцем, щоб світити,
Інших щоб навчити жити,
І просто так, когось любити.
