Озирнись

На  мить  спинися,  озирнись;
Для  тебе  листя  шелестить,
Тобі  на  вухо  світ  кричить.

Розчинившись  з  вітром  у  думках,
Пліч-о-пліч  з  ним  літати  по  дахах,
І  з  морем  битись  "на  ножах".

Втопитись  в  морі,  стати  морем,
Сльозами  з  берега  убитих  горем;
Чекати  сонце,  як  учора.

Плавати  із  хмарами  за  обрій,
І  стати  душам  причалом  мрій;
Звестись  дощем  на  землю  в  буревій.

Краплиною  упасти  в  руки,
Стерти  біль  з  душі  і  муки;
На  серце  падати,  у  нього  стукать.    

Вплестись  корінням  в  землю,  плоть,
І  кроною  мандрівника  прикрить;
Вітер  стримати,  і  вік  прожить.

Стати  сонцем,  щоб  світити,
Інших  щоб  навчити  жити,
І  просто  так,  когось  любити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449445
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Адам Буткевич