В житті по-різному буває:
Хтось губить шлях, хтось його шукає.
Комусь дарує небо тихий спокій,
Комусь – дороги, що не мають краю.
А ти ідеш — то зі світлом, то у тіні,
То віриш, то згораєш без надій.
Хтось гріє серце у твоїй людині,
А хтось стирає слід твоїх надій.
А ти живеш – між втратою і дивом,
Між криком дня і тишею ночей.
І часом світ здається напівсивим,
Де хтось зникає в павутинні меж.
Та все мине – і біль, і недовіра,
І ті дороги, що вели у ніч.
Ти тільки вір. Людина – не вітрила,
Її не зрушить ні шторм, ні клич.
І буде день – і спогад не зітреться,
І серце не затерпне у пітьмі.
Бо поки віриш - щастя повернеться,
І дорога не закінчиться в імлі.
