У Діда у дворі жилось щасливо, сито й тихо,
З десяток курочок було й Кугут орлом над подрами літав,
Аж раптом десь взялось, в курник приперлось лихо,
Із раші хтось привіз, то й подарунком Дід дістав.
А було то мале декоративне диво,
Дві курочки і Півник, грибінець стирчав, а не звернувся криво.
Маленький Півник, Великого боявся,
Чи може просто поважав, тож на конфлікт не наривався.
В дворі гуляв й поводився сміливо,
І Діду око тішило декоративне диво.
Та з часом Півник від маленьких кур відбився,
І "ліванув" та й на великих, гарних задивився.
Кугут великий про стаю піклувався,
Курей беріг, охороняв, бо він для того здався.
Зерня, чи хробачка знайде, то курочку він кличе,
Він властелин курей, то дуже йому личе.
Звичайно, задоволення від того мав,
Щоб рід продовжить, він курей топтав…
Коли Великий, навкОло курки западався,
Він присідав, щось бурмотів та нахилявся...
Було таке, що курочка от-от і здасьця,
І Кугуту відвалиться велике щастя...
Маленький недалеко, у засідці десь ховався,
Й до дій спокусливих геть не вдавався.
А тільки курка до Великого схилялась,
Малий на неї скік, і так йому вдавалось...
Великий від нахабства дзьоб роззяве й очі рячить,
Малий той шась, та й втік, бо за таке навряд чи хто пробачить…
Отак із Засідки перетоптав гранд-дам усіх,
На горе Кугуту, а Діду весело, для нього сміх.
Та Дід до тої лиш пори сміявся й веселився,
Коли із тих яєць курчата підросли,
То Дід тоді за голову схопився.
Із тих курей ні м'яса та і яйця геть благенькі,
Лиш більші горобиних, як воронячі - маленькі.
Отож, породу треба берегти, і не пускати у подвір'я,
Тварин підступних, "пітушків" і навіть їхнє пір'я.
В. Небайдужий .
Лютий 2025 рік.
ID:
1034000
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 24.02.2025 11:27:11
© дата внесення змiн: 24.02.2025 12:33:19
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
