Зустрівшись поглядом ти не захочеш,
Почувши голос - відвернешся,
Відчувши станеш осторонь ,
Й не зрозумівши підеш геть…
Як сонце зникне прошепочеш,
Зібравшись в даль забудеш взяти,
І згадуючи ні на мить не посміхнешся
Я буду спогадом твоїм...
І наче зорями із неба,
Забрати в темряви не зможеш,
Спустивши в низ не віднайдеш,
Спокійно спати не дадуть промовиш,
А серце буде плакати й благати..
Та з часом все стане інакше..
Почувши голос ти відчуєш радість,
Відчувши станеш ближче,
І просто заблукаєш у її очах..
Тоді ж як сонце зайде там за горизонтом,
Ти візьмеш із собою часточку тепла,
І думаючи ні на мить не засмутишся,
Я ж буду поряд назавжди…