Вдихаю весну повними грудьми,
ЇЇ проміння лагідне, тремтяче
Втекло з тенет суворої зими
І обняло твоїм теплом неначе.
Спинилось ніжно на моїй щоці,
Немов твоїм цілунком доторкнулось,
Сонячним зайчиком сковзнуло по руці
І свіжим вітром стрімко обернулось.
Вслухаюся у музику струмків,
У їх дзвінкі, грайливі менестрелі.
В них чую плач розтанувших снігів,
Дитячий сміх й цвірінькання веселі
І легко так, і хочеться так жити
Шукати погляд твій у неба синяві,
Всім серцем палко, віддано любити,
Свою любов, даруючи тобі.
І так радіє стомлена душа
Підсніжнику тендітному як сон
І тому, що весна таки прийшла,
І, що серця в нас б'ються в унісон.
