Ай, тримай мене, музика у душі, і радужкою по-спіралі. Світ химер, світ кохання. Всеохоплюючого, безмежного. Люди крилаті, люди наповнені соком своїх сердець. Люди-нічні повії, люди-нічні ангели, люди нічні сови, і ранні птахи совісті. Тримай мене, світом у морях, і потоками морських портів, моїм коханням і моєю ненавистю. Моєю рушівною силою життя. Бо лише той опановує щастя, хто впускає його у свої легені. Тримай доки я тримаюся. Мій вічний, мій нічний, мій тривалий і кородкочасний. Моє приторне, моє гливке і олійне, моє безкінечне і вічне, моє і таке чуже
