Коли дощ висушить всі краплі солі
На відкритих для ночі щасливих очах
Високо в небі два подихи долі
Вмить зустрінуться палко на ніжних губах
Там запалені згаснуть враз каміни
Ніжне полум’я вмить обпече дві руки
Розвіявши попіл кохання по стінах
Зникнуть в вихорі диму на вході замки
І щастя попросить за себе ціну
Високу й безжальну за вартість кохання
Коли час розпочне з любов’ю війну
Загубивши ці дні в годинах чекання
