Я впізнаю тебе по руках,
По ходьбі, по ди́ханню, не те, що по голосу,
Бо ти запечатався у думках,
У мені, у рядках моїх мрій кошторису.
Я відчую тебе завжди:
І без зору, й без слуху, без позна́чок та індикаторів.
Я завше знатиму, що це ти,
Бо ніколи не слухаю зло-провокаторів
Я тебе відшукаю усюди:
У провулках земних і небесних доріг,
Там, де ходять й не ходять люди,
І серед незрячих, і поміж німих.
Бо ти — у душі, і ти — невід*ємне.
Тебе — не згубити, тебе — не відтяти.
Ти — очевидне, ти ж і — таємне.
Не можу тримати, боюся втрачати.
гарно)
