по вівторках немає щастя
цей день своєрідна антиутопія
топче годинами сонце в снігові гори
а може просто фальш заміняє тобою
ця сума із двадцяти чотирьох складових така довга
що варто розпочати із нового рядка
аби ж я тільки наважилась
сказати що вівторок - це не субота
не щастя обов’язок для єврея
і навіть не п’ятниця для молитви
навіть не понеділок, коли ще
більш менш якось можливо
четвер і неділю не беру до уваги
не слід таке чіпати
це просто вівторок
він позбавляє мене елементарного щастя
приносить сплячих пташок
під пороги й сміття всяке
тому я на зло
аби ж не судили
позбираю
усі вівторки до своєї скрині.
І спалю їх.
