Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Іськова-Миклащук: З коханих уст лились брудні слова… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Варіть-варіть ![]() ![]() Салтан Николай, 06.06.2013 - 22:44
... неочікувана кінцівка ... якось прочитане перед цим переосмислилось ... розтавились інші пріоритети ... сильно ![]() ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно від вас це почути. Дякую ![]() Наталя Данилюк, 06.06.2013 - 14:57
Так життєво і проникливо... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І справді, життєво... ![]() ![]() Валентин Бут, 05.06.2013 - 10:23
Мав на увазі, що минуле маємо лишати минулому і продовжувати жити, мислячи категоріями майбутнього.Сумні спогади, негативний досвід - ось цього возика можна й з гірки спустити. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валентин Бут, 05.06.2013 - 00:43
Дванадцять коротких рядочківІ ціле життя... Воді, що стекла із струмочка Нема вороття... Вітаю, Оленочко - чудовий вірш! Але, облиште ті сумні мотиви. Не тягніть за собою розбитого воза. Попереду таке неймовірно прекрасне життя!!! ![]() ![]() ![]() ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Куди ж його розбитого тягти: хіба що з гірки пустити, щоб вже напевне... ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, не одна жінка стала перед вибором: терпіти все заради того, щоб у дитини був батько чи відпустити... ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, життя ж не закінчилося ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як автору-приємно ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за теплі слова ![]() Любов Ігнатова, 31.05.2013 - 23:24
аж мурашками по шкірі... Сподіваюсь, що це- ЛГ... Бо навіть читати боляче...
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, ЛГ. Та з кожним ЛГ ми все-таки маємо щось спільне, як мінімум , пишучи, проживаємо його трагедію, як власну ![]() @NN@, 31.05.2013 - 21:49
боляче, ![]() ![]() ![]() незвідане(яке?),чи я не?права-поясніть Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Я й не помітила ![]() Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буденність вбиває почуття. На жаль... ![]() |
|
![]()
|