шукати тебе.а може вистачить?
передумати. просто зникнути.
дихати знов свободою.
жити звичками.
затихнути, власне, повністю.
від світу начисто відділитись.
насолоджуватись чудовістю
в кожній новій миті?
просто стати вогнем.
світла багаттям.
добрим злом.почорнілим днем.
чорним співом.білим прокляттям.
втратити всю доброту
і забути всіх на шляху стрітих
переслідувати мету
не рахуючи вбитих.
і як тоді жити далі?
не радіючи твоїм секундам?
і ні радості,ні печалі...
і життя безнадійно марудне.
об'єктивності не існує:
так не кращ і отак не гірш...
як прекрасно - поезія в прозі.
як жахливо - прозовий вірш.
як чарівно - нещастя щасливе.
як потворно - щастя крихке.
я дивлюсь на життя гидливо.
воно ніяке.
ти ж даєш йому трохи терпкості.
й поржавілої позолоти.
та.принаймні якоїсь життєвості.
світло радості й тінь скорботи.
а я живу вже твоєю відсутністю
тебе поруч не буде.напевне.
і ,страждаючи, від абсурдності
сповідаюсь в рядках модерних...
