Я прошу у Тебе пробачення,
Словами що втратили значення,
Та слово єдине втілення,
Надії духовного зцілення,
Набридло вже серцю спустошення,
Розвішую Я оголошення,
Де прошу забути образи,
Нікчемні поступки та фрази,
За які заслуговую зречення,
Я негідний твого оточення,
Висуваю собі звинувачення,
Та давно відбуваю ув’язнення,
В тих спогадах де ми з тобою,
Одні на весь світ, кохаєм до болю,
Волосся твоє ніжно грає зі мною,
В очах я тонув вони були рікою,
Смаку твоїх губ Я не можу забути,
Тепло твого тіла знов хочу відчути,
Обличчя твоє знову перед очима,
Пробач мене!Чуєш!Пробач моя мила!
Я досі не можу нічого збагнути,
О Боже,Дай шанс мені все повернути!
Все б я віддав щоб її пригорнути,
Для неї готовий всі гори звернути,
А зараз лежу та не можу заснути,
Дай змогу мені час назад повернути,
Ще раз аромат цих парфумів відчути,
В обійми ЇЇ хочу знову пірнути,
Поцілувати,теплом огорнути,
О Боже, ну чому ж Я не можу заснути?!
І знов важкі очі,і знову сльоза,
І знову у серці лютує гроза,
Я не можу без Тебе, прошу повернись,
Хоча б уві сні Ти мені посміхнись,
Своєю рукою моєї торкнись,
Скажи що кохаєш,назад озирнись,
Ти ангел для мене десь там в небесах,
Я знизу, Я смертний,Я в твоїх руках,
Не знаю що робити, куди мені йти?
Я сам скував цей камінь, мені його нести,
Пробач мене кохана,і знов,і знов пробач,
Загояться всі рани від моїх невдач,
Я хочу щоб Ти знала,як Я тебе люблю!
Лиш дай мені надію,все решту я зроблю,
Казала не романтик, казала що сумна,
Ось бачиш Я змінився, і Ти всьому вина,
І знов щоки мокрі, нікчемний поет,
На мокрих листках не допишеш сонет.
ID:
415253
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.04.2013 13:55:48
© дата внесення змiн: 03.04.2013 13:55:48
автор: Макс Тиде
Вкажіть причину вашої скарги
|
Думаю,він відгукнеться.
супер
мені сподобалось 
