Кого шукаеш ти у снах ночами?
За ким співають зжурено птахи?
І змиті заново холодними дощами
Твої непройдені дороги і шляхи.
І навіть вітер, ніби смутком віє,
Нестерпний шум авто із вулиць зник.
Холодна кава більше не зігріє,
Не спалахне погашений сірник
І місто все заповнилося ніччю
Та тільки плачуть тихо небеса.
А ти сидиш один в безмежній тиші
Чого чекаєш, ще не знаєш сам
Остання крапля кави - і до ранку
З тобою наодинці лиш думки.
І знов заснеш ти тільки на світанку
Сяк-так заклавши книги сторінки…
І там, у сні ти зустрічі благаєш
Розвідуєш незвіданні шляхи…
Кого ж ночами ти у снах шукаєш,
Коли співають зжурено птахи?
