Зима розставила все по місцям -
Забравши непотріб та хлам.
Тепер у серці твоєму тривога одна,
Тепер не спатиме вдома спокійно вона.
Зима все в житті твоєму змінила:
Старе - забрала, нове - ожила.
Видимим любов твою зробила
І те, що близько , оживила..
Роки твої йшли і пролетіли
І мрії з часом змінювались твої.
Але людина, яку ти не любила
Повстала чимось іншим у житті.
Зима пройшлась і ти все зрозуміла,
Ти все усвідомила і про все ти пожаліла.
Про все, що взмозі, ти уже подбала.
Усім, що треба, ти вже все сказала..
А те, що серці так важливо-
Змовчала, приховала ,в собі залишила...
Ні слова, ні думки ти не сказала
І вчинка дурного ти не вчиняла.
І мовби чекаєш, що все ще буде,
Що все повториться і далі піде..
Що іще раз ти пройдеш цю дорогу важку,
Що все ще ти скажеш в очі йому..
Але ні. Не повториться і не потриває.
Слова твої більше не пролунають..
Зізнання залишуться в серці твоїм..
Спогади - забудуться,
А бажання.. так і не здійсняться..
Зима..
Зробила все сама.
Зробила всю брудну роботу..
Полегшила твоє життя.
Твоє майбутнє.
Майбуття..
Все змінила..
До кінця.
До твого кінця..
