З такими не ходить під шлюбний вівтар, забудь
З такими не ділять ліжко «на дві країни»
У нього в обіймах я тану, я тону, гину
Його поцілунки напевно мене порвуть
З такими не ходять під шлюбний вівтар,пробач
З такими не плачуть, таким витирають сльози
Мене розриває, я знов вимагаю дози
Мене роз’їдає розпач його невдач
З такими не ходять під шлюбний вівтар, на жаль
А може колись я іще раз повернусь в літо
І «ті самі граблі» не зможуть мене спинити
Такі не кохають... Такі відправляють в рай!