Твій погляд поряд, деб не був,
І поступ тихо йде за мною.
В очах вогонь, в душі відчув,
Пліч опліч що він йде з любов'ю.
Моя вовчиця за спиною,
Ти ніжна й лагідна завжди.
Зустрінеш посмішкой й сльозою,
Найкраща в світі матір ти.
Пробач журбу й суму миті,
Що несвідомо ніс тобі.
Мені дала ти право жити,
Коли стояв я на межі.
Моя вовчиця й берегиня,
Можливо я поганий син.
Почуй лише мій голос нині,
Що любить, та блука між стін.
