Життя- це сон.
У когось він солодкий:
в рожевих хмарках ангелят рахує той.
А в іншого жахами повний.
Такими, що втікає цей герой.
Хтось спить і гроші йому падають із неба.
А в іншого в кишенях вітер змін.
Та знає кожен, що проснутись треба
і вирушає на роботу він.
А я ввісні не плачу, не співаю.
Я сплю й тебе лиш обіймаю.
Лиш увісні в долонях серце принесу,
покажу світу цілого тобі красу.
Я б там навіки залишився:
збудую замок, намалюю сто твоїх ікон.
Та знаю, що давно розбився
скляний тендітний міст, що зветься сон.
В принципі нормально, але потрібно прибрати деякі русизми наприклад проснутись замінити на прокидатись, а це вже міняє розмір, а останні 4рядки просто супер.
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
згоден. Як давно я віршик написав цей... Зараз би точно так не вийшло. Колись, як руки дойдуть, буду вдосконалювати свої старі твори)
Ви - добре відчуваєте як риму, так і розмір(техніка), Маєте поетичний характер, літаєте у думках. Потенційно - силіні, схожі чимось на Сосюру, можливо. Порада - шукати теми, яких повно в Україні = у Вас виходить теми розмальовувати!!!