вітряно дихав день,
плутає ранок-ніч,
світло хвилинних ідей -
нам би тебе, Фарадей.
вітряно на душі,
розум вагань не зна.
кидає-підкида,
кидає-відкида.
вітряно дихає ніч,
тисячний чую спіч,
гра у картковий «біс!»,
падає хатка вниз...
вітер мене гойдав,
кидав і підкидав…
страусом, журавлем...
краплею чи дощем,
спогадом чи життям -
спамово-тихий злам...
вітер тебе гойдав,
кидав і відпускав…
вітряно диха ніч,
зоряний всюди кіч,
світло хвилинних ідей -
де ти, новий Гемінґвей!