В собі розібратись найважче,
Шукаєм того, що нема.
Себе побудуйте найкраще,
Не псуймо всі часу дарма.
Бувають високі пориви,
Коли всі дороги злетні,
А часом такі є обриви,
Що ти потопаєш на дні.
Як мати навчала не робиш,
Як батько казав ти забув.
Пустенький тупий трердолобиш
Для мрій своїх свічку задув.
Цінуймо розлогість моменту,
Надію, покрову, усміх,
Будуймо постійність з цементу,
Щоб потім не влазить у гріх.
