Чогось гірко плаче киця,
Плакати їй не годиться.
Я впустив її в кімнату,
Може дам яку їй раду.
Дав їй м’яса вона з’їла,
Ще сильніше затужила.
Ковбаси дав, кусок сала,
Вона також все владнала.
Дав сметани, молока,
Та все киця не така.
Не муркоче, не дрімає,
Все на мене поглядає.
Заглядає пильно в очі,
Мовби щось сказати хоче.
Тут без слів я зрозумів,
Рибу вранці я ловив.
Дав їй риби ось дива,
Моя киця ожила.
Перестала геть тужити,
Стала славно муркотіти.
