Всі зорі плакали для неї,
А осінь з себе серце рвала.
Зітхали музи - корифеї,
Вона, не чула...Танцювала!
Звабливо тіло билось в танці,
Лиш хвилі шовку розвівались.
Так королі корились бранці,
І перед нею поклонялись.
Ночей могутня королева,
Що день собою полоняє,
Ота! Що покорила лева!
У танці знов і знов кружляє.
Затягне в сіті невідомих чар,
Із розуму зведе єдиним рухом.
Чи бідний, а чи може цар,
Як гляне, то й ослабне духом.
Всі зорі плакали для неї,
А осінь з себе серце рвала.
Зітхали музи - корифеї,
Вона, не чула...Танцювала!...